Сергій Лещенко (Сірожа, Лєщ, бородате ділдо, бородата баба) - грантожер-аксакал України, дуже хитросракий рагуль, який протягом доволі довгого часу маскувався під борця з корупцією та шукача правди. Сергій характеризується повною відсутністю принципів та порядності й дуже запросто може обісрати своїх колишніх соратників, що й робив неодноразово.
Спочатку своєї кар'єри Лещенко якимось дивом (їй-бо, не знаю, як) втерся в довіру до американської амбасади, де почав позиціонувати себе викривачем схем та борцем з корупцією. Свої викривальні статті Лещенко друкував в “Український правді”, де і став відомий широкому загалу. Втім, викривання корупції й “аналітика” Сірожи була якась дивна - найчастіше вона не призводила до будь-яких наслідків, що наводить на думки, шо Сірожа є банальним “зливним бачком” певного оточення, а може, й будь-кого, аби гроші платили. Докази, як правило, являють собою погані ксерокопії якихось табличок та текстів з печатками, де іноді (для зовсім дебілів), маркером виділені окремі цифри та прізвища. Згодом Лещенко розлінувався і перестав надавати навіть й такі.
Певний час Лещенко позиціонував себе як проукраїнського демократа. Втім, у період пізнього Ющенка, Сірожа почав обережненько накидувати лайно на демократичний табір, зробивши свій невеличкий внесок в обрання Овоча, у 2010-му. Писати погано про оточення Януковича Лещенко почав десь з 2012-го року. Це дивним чином співпадає з початком боротьби олігархів з “сім'єю”, що наводить на певні роздуми. При цьому, сам Сірожа був неодноразово помічений у сердечних розмовах з самими олігархами (наприклад з Пінчуком).
Після революції гідності Лещенко зрозумів кон'юнктуру і побіг у партію до Петра Порошенка та став депутатом. Десь через рік, Лещенко почав топити у лайні 5-го президента України, при цьому, не виходячи з його фракції, та не здаючи мандат (яка хитра людина). У своїй боротьбі зі своїми же однопартійцям Лещенко не гребував нічим:
жалівся американській послиці, літав до США, сцяв в очі довірливим сенаторам та депутатам Європарламенту. Ницість привела Сірожу до того, що він поливав Україну брудом перед іноземцями як тільки міг, а наприкінці доїбався впав до того, що просив не надавати Безвізовий режим своїй же країні.
У якийсь момент Лещенко зрозумів, що прийшов час здійснити камінг-аут й прикупив недорогеньку (всього за 8 млн грн) квартиру у центрі міста. При цьому, як виявилося, гроші Сірожа брав не в ощадкасі, а у “Сбєрбанку Россії” (ну не йобтвоюмать?!). Після такого перфомансу, навіть деякі фанати Сергія несміло запитали: “а звідки гроші?”, на що бородатий борець почав шось мямлити і видавати різні версії - від “мама дала” до “взяв в борг”.
З початком зеленої пошесті Лещенко знову відчув кон'юнктуру і побіг до Зєкоманди, де спіймав облизня. Втім, це був би не Сірожа, якщо б воно не пролізло у будь-яку дірочку. Над Лещенком сжалілися і відтепер Сергій займає керівну посаду в “Укрзалізниці” (так, вам не почулося“).
Є думка (і не безпідставна), що Лєщенко є банальним ватником і підруснявленим кордуплем. Про це не раз говорило його загравання з хрю-гавами у соцмережах, критика будь-яких спроб посилити боротьбу із засиллям всякого російського сміття накшталт “радио Шансон” чи “Одноклассников” (фубля). Крім того, дружина Сірожі - широковідома у вузьких колах діджейка Настя, вже 6-й рік поспіль не може розібратися, хто ж напав з території Росії на Україну?