Зрада, Зрадонька - нав'язливий психологічний стан українців у важкі часи (зазвичай, самим мудрим народом™ і провокований). Медіа та інтернет мем, створений російським сегментом інтернету в далекому 2013, та успішно запозичений зрадойобами та журнашлюхами українським інфопростором в 2014-му році.

У цій статті під мемом “Зрада” розуміється морально-психологічний стан, відчуття та пошук (а хто шукає, той завжди знайде, а де не знайде, там придумає чи запозичить у кацапів методичку) зради, різновидність глобального батхерту, та його зображення в Інтернетах.

У певних випадках Зрада™ може бути синонімом образи, але є ньюанси. Крім зради як відчуття, існує подружня зрада і державна зрада. Про державну зраду, зраду бізнес-інтересів та подружню зраду можете погуглити у вікіпедії, або в кримінальному, громадському, цивільному, а також сімейному кодексі, якщо ви зрадник і, тим більш, зробили це заради ПРОФІТУ.

А ще можете почитати біографії Каїна (першого зраднюка) та Іуди (найвідомішого зрадника). Ага.

В науковому сенсі, зрада є філософсько-етичною категорією, як “добро” і “зло”. Філософи розглядають зраду аналогом зла та, у певному сенсі, мають рацію. Еталонна зрада однаково відчувається будь-якою людиною, оскільки це особливість людської психології. Але, тим не менш, зрада дуже і дуже суб'єктивна.

В сучасних творах по соціальній психології і навіть езотериці можна прочитати про різні сторони зради та Зради™, але і там Ви навряд знайдете визначення, що дасть Вам достеменне розуміння цього явища.

Ітогі підвєдя ©, сформулюємо так: зрада - це властивість людської психології, її свідомості та підсвідомості, як і непозбувна бентега батхерт загалом. І, оскільки не існує єдиної теорії психології, соціології і суспільства - соціопсихополітології, так і не існує подібної для більш складних явищ матеріального світу єдиної теорії усього, це питання обходять стороною, бо надто багато сфер воно охоплює.

Зрада™

(втратило актуальність з 2019 року).

(актуально з 2019 і кожного дня, завдяки 73%))

Мем “ЗРАДА” можна розглядати як запозичений мем. Але це не зовсім так. Ви самі розумієте, що є, наприклад, слово з трьох букв на паркані. Є його аналог в українській, але користуються російським.

Зародився цей мем в глибинах політачу, як реакція російських анонімусів на рівень соціальної свідомості українців.

Сама поява цього мему є першопричиною ЗРАДИ, яку вони відчули, коли побачили, як українці дають люлів беркуту та тітушні (середньостатистичний житель московії сситься ментів та будь-яких каральних органів влади і цей страх в нього в генах). Мем був спробою показати циклічність розвитку українців (на прикладі повторення Майдану знову). Т.з. колесо генотьби, як спотворене колесо сансари представляло українців, як тих, які творять революцію, потім скидають владу і починається все спочатку. Але ж ситий голодного не зрозуміє. Менталітет не той. Спочатку з нього ржали і постили відео. Але, через властивість українців запозичувати зброю у ворогів (одяг в турків, машинґевери та ППШ у Райху та загонів НКВС), цей мем було запозичено українським сегментом інтернету (згодом це полізе боком, але хто знав, що серед українців виявиться великий пласт зрадойобів).

Спритні українські юзери підмітили, що відчуття зради в непідготовленого юзера частіше за все буває рефлексом на рівні скорочення м'язів препарованої жаби. За різних причин. Частіше за все через низький IQ або надто розхитану чи недорозвинену психіку. Оскільки існують інтелектуали, які слухають пєтуШарія та інших видатних особистостей, або цілодобово слухають ТСН(з його убили-зарізали, як страшно жити) та інших медіаблядей загалом, з цього можна отримати лулзи. Причому, саме сприйняття вчинків керманичів держави та оцінка їх дій по шкалі “зрада” чи “перемога” породило два протилежні табори - “порохоботів”, які вважали, що зради немає і всі, хто критикує владу провокатор та на т.з. адептів “зрадойобів” (“Зрадофілів”, як вони називають себе самі), які вбачають в кожному вчинку влади зраду національних інтересів та “зраду інтересів Майдану”™.

Якщо ви психолог і не пропускали пари по філософії, то цей пасаж у декілька абзаців для вас. Якщо ви незнайомі з філософією і психологією, просто пропустіть цей текст (пожалійте власний мозок).

1. Є властивість людського розуму, назвемо це таким гарним слівцем, філософською категорією “конвенціоналізм” (можете вважати це антонімом слова пофігізм і анархія, якщо вам буде легше), від слова конвенція, угода, домовленість.
2. В будь-якому рівні людського суспільства є свої системи цінностей і морально-етичних установок. Якщо про добро і зло науковці відбрехуються, кажучи що це суб'єктивне і відносне, то тут так само, але частинний випадок т.з. зла.
3. З точки зору, скажімо, однієї людини є якась усталена система світобудови. Будь-якої частини, будь то світ матеріальний чи нематеріальний, інформаційний світ.
4. Постіндустріальне і інформаційне суспільство частково змогло дати відповідь на це запитання через інтенсифікацію комунікації суспільства в усіх сферах і дали це у зародках соціопсихополітології.
5. Для людини природне бажання мати усталений темп і рух життя. Коли були первинні знаряддя праці, це була наявність вогнища і мамонта, якого треба вполювати. В більш розвиненому суспільстві з'явилися інші цінності (про які пише той самий філософ Маслоу, на піраміду цінностей якого зроблено дофіга і більше фотожаб).

І от уявіть собі в суспільстві існують т.з. “конвенції”. Ми сприймаємо це як “хороше” (дуже важливо, тут мається на увазі саме суб'єктивна оцінка) тому що хтось так сказав і вважаємо що це щось “погане”, тому що так хтось сказав. Просікаєте? Підемо далі. Як ви гадаєте, “конвенція” - річ усталена? Візьмемо два тривіальні приклади.

1. Приклад перший. ВРЖ. До революції гідності і до початку агресії Росії існували “конвенції” про те, що червона армія це добре, бандерівці погані, НАТО погане. Я певен, що серед читачів знайдеться хоча б один, який сам був ватою і різко поміняв погляди на протилежні, або знає приклади таких людей. Причому зміна для людини відбулася безболісно і колишня вата стає бандерівцем і русофобом. Comprende? Ідемо далі.
2. Приклад другий. Два тролі сперечаються в твітері. Перший каже другому: “Ти підор”. Другий відповідає: “Ніби щось погане”. В суспільстві існує в тому чи іншому вираженні гомофобія як конвенція. Ну існує, і все. А відповідь троля вказує на те, що в нього відсутня дана конвенція як категорія мислення. Це як у крадія нема, наприклад, совісті. Ну, не соромно красти, і все.

Питання. Нафіга ми це вам все це розповідаємо? Відповідь - у суб'єктивності сприйняття навколишнього світу шляхом категорій-конвенцій і полягає першопричина такого явища як зрада. Погодьтесь, якби вам було абсолютно похер на подружню зраду, тому самої зради не існувало б (в вашому внутрішньому світі). Інші люди засуджували це, але вам покласти (може тому що ви симетрично зраджуєте). Це найпростіший приклад, де чітко видно, чому науковці пропускають цю нєєбіческую херь і пишуть про якусь антинаукову херню, яка нікому не уперлась. Чи таки уперлась?

1. Розуміння, усвідомлення зради приходить із порушення конвенції.
2. Явище порушення нормального укладу життя (реакції на кшталт “зі мною не порадилися”, “мені так незручно”, “так не можна робити, це погано” і т.д. і т.п.) у будь-якому із щаблів суспільства призводить до ієрархічного спуску згори вниз реакції на цю зміну, але не навпаки.
3. Драма і трагедія одного анонімуса може бути байдужою групам суспільства, яким на нього начхати.

Отже, ми зрозуміли, що зрада це якась реакція або рефлекс на зміну манямірка анонімуса, або групи анонімусів, з якими він себе ототожнює, або кажучи “высокопарным слогом” (вибачте за московитську) такий собі інстинкт самозбереження суспільства. Це як коли горланить немовля, його треба погодувати, так і коли хтось горланить “зрада”, всі збігаються і кричать гучніше “зрада”, або дивляться на них, як на навіжених. Якось так. І при цьому це явище дуже суб'єктивне і одночасно соціально корисне у лапках.

Не дивлячись на те, що зрада є природною реакцією суспільства, такою собі тривогою за своє майбутнє, цією емоцію дуже легко маніпулювати. І якщо, одна справа, нею маніпулює троль заради лулзів, то коли ним же маніпулюють політтехнологи шляхом вкидів в ЗМІ і спічах політиків і, особливо, коли це елемент інформаційної війни - це становить реальну загрозу для суспільства або окремих його спільнот.

Чому так? Знову ж таки, оперуючи фактами із психології та психіатрії, й перетягнувши це на апарат теорії надійності, можна розглянути людську психіку як якусь складну комп'ютерну систему із багатьма вузлами. Такий собі аля Гугл, який виконує інтелектуальну обробку даних. При цьому в ньому стоїть такий собі спам фільтр на якісь запити. Уявили? А тепер уявіть, що ця система живе в інформаційному потоці, і у неї є скінченний запас надійності, але при цьому система відновлювана. Тепер перейдемо до самої психіки.

1. Ми кожного дня читаємо новини, спілкуємося з тролями;
2. Кожного разу отримуємо удар;
3. Спочатку наш спам-фільтр просто відсікає небажані інформаційні атаки (в сенсі здорового пофігізму) і це відбивається на системі;
4. При переході деякого порогу відбувається стрибкоподібна зміна в системі - відмова від обслуговування.
5. Та сама зрада.

А що ж далі? Справа в тому, що зрада суб'єктивна і, як було наведено вище, формується на основі системи цінностей. Система цінностей не є усталеною, та формується на основі категорій-конвенцій. При чому, кожен анонімус може мати свій набір конвенцій, які перетинаються із конвенціями суспільства. Саме шляхом конвенцій анонімус усвідомлює себе членом суспільства. Не більше, не менше. А тепер уявімо, що відмова була спланована - це наслідок інформатаки. Що відбувається?

1. В системі цінностей анонімуса відбувається створення захисного механізму, оскільки зрада, як відмова системи, деструктивне явище;
2. Психіка анонімуса робить найпростіше - просто банить конвенції, порушення яких призвело до відмови системи, або зради.

Що ми отримуємо на виході.

1. Анонімус стає таким собі зрадником (оскільки його система цінностей перестала співпадати із системою цінностей) і в деяких запущених випадках може призводити до того, що він вибуває із інформативного поля. Це все? Ні. Не все.
2. Зрада здатна призводити до психічних розладів. Т.з. синдром закріпленої поразки (погугліть про експеримент із собакою, яку били електричним струмом). “Я не буду боротися, бо це все зрада”.

Нічого не нагадує? Впевнені?

До 2019 року ми були впевнені, що на це хворіє переважна більшість населення рашки. Nuff said. Виявилося, що 73% України також.

А ми просили - ДУМАЙ.ТЕ.

• Twitter
• LinkedIn
• Pinterest
• Reddit
• Telegram
• Email